Познание

Самоспостереження

 Єдине, чим може допомогти вам інша людина, – це засумніватися у істинності ваших переконань. Якщо ви готові слухати і готові сприймати критику, вам залишається лише одне (проте допомогти вам ніхто не зможе). Адже що найважливіше? Те, що ми називаємо самоспостереженням. Яка тут може бути допомога? Адже ніхто не знає, який метод вам підійде. І техніку вам ніхто не зможе показати. Якщо людина переймає чужу техніку, вона потрапляє під чужий вплив. І все ж таки самоспостереження - споглядання свого «я» - дуже важлива річ. Не плутайте самоспостереження із поглинанням самим собою – це різні речі. Поглиненість самим собою - той самий егоцентризм: людину цікавлять лише власні потреби та хвилюють лише власні біди. Я ж говорю про самоспостереження. Що це таке? Це уважне спостереження за всім, що відбувається всередині вас і навколо вас, - причому спостереження ніби з боку, немов те, що відбувається, вас не стосується. Останнє уточнення можна розшифрувати так: ви не співвідносите з собою події, що відбуваються з вами. Це означає, що ви сприймаєте ці події так, ніби до вас вони не мають жодного відношення.

Причина всіх ваших мук у тому, що ви ототожнюєте себе зі своїми неприємностями та тривогами. Ви кажете: «Я пригнічений». Але ж це брехня. Ви не пригнічені. Якщо ви хочете бути точним, вам слід сказати так: «Зараз я відчуваю пригніченість». Бути пригніченим ви не можете, адже ваша депресія і ви - зовсім не те саме. Наша свідомість часто робить цей дивний фокус - підсовує нам чудові ілюзії. Ви несвідомо обманюєте себе, коли думаєте, що ви - це ваш поганий настрій, або гнів, або радість, або якась інша емоція, яку ви в той чи інший момент відчуваєте. "Я захоплений!" - кажете ви, але ви не захоплені. Ви можете лише відчувати захоплення цієї хвилини. Але варто трохи зачекати – і це відчуття зміниться. Воно не може довгий час залишатися одним і тим самим: воно постійно змінюється. Хмари ніколи не стоять на місці; є хмари темні, а є світлі, є великі, а зовсім крихітні. Продовжуючи аналогію, скажу, що ви – небо, яке спостерігає за хмарами. Пасивний та неупереджений спостерігач. Можливо, вас шокує така аналогія – особливо якщо ви є представником західної цивілізації. Ви не змішуєтеся з хмарами. Не змішуйтесь! Ні на чому не «зациклюйтесь». Дивіться! Спостерігайте!

На жаль, люди повністю поглинені речами, яких не розуміють. Ми завжди чимось поглинені, чи не так? І нам навіть на думку не спадає, що пірнати у щось із головою необов'язково. Слово честі, необов'язково. Це багато що пояснює: треба лише зрозуміти те, що відбувається всередині та навколо вас. Коли ви зрозумієте природу речей, вони зміняться.

Самоспостереження


Комментариев нет

Мы будем благодарны Вам, если вы оставите свой комментарий.