Демократія та результат

 Покерувати хочеться кожному, а особливо хочеться покерувати тому, кому це право дістається рідко. Дозвольте? Отримайте звалище в пісочниці, крик та соплі. Демократія — це чи брехня, чи смерть раніше життєздатної групи.

Демократія — це лише спосіб лідера зняти з себе відповідальність: «Ну що ви хочете? Самі вибрали, самі вирішили... Скаржитися нема на кого». Демократія — це спосіб убити групу так, щоб винних не було: Так вийшло!

Втім, і на це демократія годиться не найкращим чином: у разі проблем народ винного все одно призначить не реально винного, а кого винним назвати зручніше, і, головне, тільки не себе.

А найголовніше, шановний лідере, вам потрібна захищеність чи справжній результат? Якщо результат, то закривайте демократію і організуйте ситуацію, коли рішення приймає експерт, що розбирається в питанні.

• Ви чи інша, більш компетентна у питанні людина.

Отже, правило експерта:

Відповідальні рішення має ухвалювати експерт, а не демократія.

При цьому природне нагадування: кого б ви експертом не призначили, хто б не ухвалював відповідального рішення, за кінцевий результат все одно відповідаєте ви. Саме тому, що за кінцевий результат завжди відповідає лідер, а експерт — це лише ваш вибір.

Експерт та обговорення

Експерт працює на групу, але, щоб зробити це якнайкраще, він підряджає групу працювати на себе: він каже, що йому потрібно від інших, і всі інші працюють на нього.

• Експлуататор!

Він бере на себе зобов'язання пояснювати свої дії та виправдовувати свої рішення.

• Як про себе уявив, га?

Якщо йому потрібно, він сидить і думає мовчки, якщо відчуває необхідність — цікавиться думкою тих, чия думка йому потрібна.

• А запитали мою думку?

Зазвичай мудрі експерти навіть влаштовують обговорення, де кожен у демократичній атмосфері висловлюється гранично вільно. Чи це означає, що рішення експерта буде відображенням думки більшості? Цілком не означає. За своє рішення він несе свою особисту відповідальність, а думки інших для нього лише деякий додатковий матеріал. А навіщо тоді потрібне обговорення, навіщо тоді ця демократія? А потім, що в такій ситуації народ працює з великим ентузіазмом, іноді висловлюючи по-справжньому цінні думки. Цінні думки — це дорогий продукт, який люди видають за великі гроші, або за відчуття до них поваги в процесі дешевого демократичного обговорення. Ви зрозуміли?

• Демократія – це лише спосіб без грошей оплатити людям їхню роботу на керівництво. В даному випадку – їхню роботу на вас.

Хай живе демократія, коли всі працюють на вас! І при цьому ви пам'ятаєте:

Якщо експерту не треба порадитись, він нікому нічого не пояснює.

За винятком, звісно, ​​вимог політесу: зовсім дратувати народ неповагою також годі було.

Лідером має бути кожен

Лідером має бути кожен, тільки знайдіть собі своє місце, свою справу і свою відповідальність. Згадайте:

Лідер це той, хто обслуговує інтереси групи.

Як мінімум, при груповій роботі потрібні дві наступні ролі:

Діловий лідер,

• Організатор, погонялка, таймер...

Емоційний лідер

• Іноді у ньому виділяють дві складові: Сонечко та Мотиватор. Сонечко всіх зігріває, створює відчуття «ладу, затишку, комфорту», ​​мотиватор створює інтерес і бажання рухатися вперед.

Насправді ролей набагато більше, тим більше, що кожна ситуація вимагає своїх ролей. Тут ми можемо перерахувати лише ті, які зустрічаються найчастіше:

• Стратег-Інструктор: ставить завдання, роз'яснює цілі, показує, куди і як рухатися, що й навіщо робити;

• Адміністратор: розподіляє роботи, ставить усіх по робочих місцях, намагаючись з'єднати в єдину робочу упряжку Лебедя, Рака та Щука;

• Наставник: роз'яснює, вчить і водить за руку, доки у кожного не вмикається голова;

• Генератор ідей: постійно щось народжує;

• Критик: оцінює ступінь здорового глузду у безвідповідальних проектах оточуючих;

• Мотиватор: розмахує прапором і розвішує цукерки, чому всім хочеться тікати якнайшвидше;

• Погоняльник: поганяє лінивих та задумливих;

• Контролер: стежить за якістю, часом і людьми і трохи стукає Погоняльнику та Командирові;

• Командир: вивергає полум'я і кричить розпорядження, після чого суперечки припиняються і всім стає зрозуміло;

• Сонечко: всіх зігріває, мирить, дружить та радує;

• Працівник, Виконавець: робить усе, що йому всі говорять.

Коментар: ролі типу «Опозиціонер — той, хто з будь-якого питання лідерові заперечує», «Спостерігач — той, хто завжди осторонь» та інші стихійні ролі малоцивілізованих груп тут не наводяться. Це список не того, що у житті буває, а що групі потрібно.

Так ось, найочевидніша річ, яка випливає з цього списку: яким би потужним і яскравим не був Перший лідер, на всі ролі та функції його всерйоз не вистачить. І це не привід його міняти.

• Ніколи не було так, щоб у всіх завжди було все.

це привід виявитися йому помічником. Стати лідером, який бере на себе іншу роботу.

• Ти – головний за часом, ти – заспокоюєш скривджених, ти – головний постачальник. Хтось назве це справами простих Працівників, але хіба ж Перший лідер — не така ж робота?!

У групі багато справ:

Лідером має бути кожен!