Контакт із самим собою

 Ціле — це те, чим ми були дуже давно. До того, як прийшов біль: біль дорослішання, той біль, коли нам кажуть, що ми не можемо щось робити, біль провалу, біль невдач, що повторюються, повторюваної дурості, покарання, що повторюється. Нам не знадобилося дуже багато часу, щоб засвоїти, що ми можемо загримувати нашу незначність тим, що кричатимемо голосніше і битимемо сильніше. А ще ми засвоїли, що ми можемо виправдати наші погані почуття щодо себе тим, що будемо жити своїми очікуваннями і терпіти щоразу невдачі,

Хуліган чи слабак, переможець чи переможений, який шукає жертву чи жертва – всі ми хочемо бути цілим. Просто ми йдемо різними шляхами.

І ми відчуваємо себе трохи обдуреним, коли жоден з них не призводить до цілісності.

Акт збирання шматочків у те, що вони були раніше. Це акт відновлення контакту із собою. Це акт перетворення себе знову на єдине ціле.