Діти індіго. Хто вони

 Звичайно, всі розуміють, що немає однакових людей і кожен, це індивідуальність. Для батьків всього світу, саме їхнє чадо найкраще, незвичайне і унікальне, але в останні роки часто доводиться чути про дітей-індиго. Хто вони такі та чим відрізняються від інших, спробуємо розібратися.

 Численні експерименти вчених були проведені з метою вивчення аури людини та її квітів. У кожного аура має свій колір або їх поєднання. У дітей-індиго вона має темно-синій відтінок, колір індиго.

 Такі діти, з дитинства відрізняються від своїх однолітків, їх погляд спокійний, рівний і глибокий. Вони схильні до незалежності, часом здається, що вони знаходяться на своїй хвилі, вони не по роках розважливі, теми їхніх розмов, часом викликають подив у дорослих своєю глибиною та унікальністю. Часто вони наділені талантами і здібностями. Їхнє сприйняття світу, багато в чому засноване на інтуїції, а не на логіці та досвіді і вони вміють прислухатися до неї, відчувати те, що багатьом іншим, недоступне. Такі люди досить часто володіють здібностями читати людей, як книгу, відчувати їх, передбачати ситуації.

 Індиго, досить суперечливі, вони мають інший погляд світ, реальність. Вони мають свій стандарт і правил, їм складно приймати авторитет інших, оскільки вони самі є самоцінними і авторитетними. Складністю для дітей може бути те, що загальноприйняті науки і шкільна програма, часто дається складно і не здається пізнавальною, але якщо предмет їм цікавий, то вони стають геніями в цій тематиці. Часом їм складно налагодити контакт із соціумом, схильність замикатися у собі, є частою проблемою. Суспільство, іноді в багнети приймає відмінних від нього людей, що додає певних проблем, унікальним дітям. У людства втратилася потреба у використанні інтуїції, якою активно користувалися наші предки і завдяки якій часом мали шанс вижити. Швидше за все, дані діти-індиго прийшли на Землю з такою функцією, щоб відродити втрачені навички, повернутися до свого призначення в пізнанні себе, своєї психіки та підсвідомості. Це, можливо, допоможе перейти на новий рівень, оскільки дасть шанс повноцінніше використовувати ресурс нашої свідомості та мозкової функції.

 Головне завдання дорослих, навчити своїх дітей, ставитися терпиміше до однолітків, які мають інший спосіб мислення та життя, ніж у них. Не висміювати дитину, якщо вона каже незрозумілі для багатьох речі. Таким дітям, потрібна підтримка, розуміння, адже, можливо, саме вони, покликані змінити цей світ, внести в нього гармонію та задати новий вектор розвитку.