Самовдосконалення та методи для роботи над собою

 Коли особистість знаходить у собі недоліки характеру, необхідно поставити чітку мету, вхід якої зможе змінити своє виховання, самопізнання. Намірна і регулярна робота над собою формує та розвиває інтерес людини до цілеспрямованості. Промовляючи мету, протягом деяких днів, вона швидше закріпитися у свідомості. Необхідно скласти певний план для досягнення необхідних навичок. Починаючи з малого, поступово ускладнюючи план, набуватиметься досвід із самовиховання, і врешті-решт стає більш довготривалим.

 Умови для початку роботи над собою

 Існують обов'язкові умови, без яких неможливе самовдосконалення:

 самоаналіз особистості, під час якого формується стійке переконання про важливість самовиховання;

 ясний план самовдосконалення особистості для здійснення цього процесу;

 прагнення, воля, сила характеру, активна робота, спрямовану досягненні мети;

 вироблення умінь та навичок самовиховання.

 Методи вдосконалення

 Один із способів самовдосконалення – утвердити себе у суспільстві, щоб підняти свою самооцінку. Самоствердження залежить як від навичок, виховання і здібностей, а й від самоконтролю, який стимулює конкретний тип поведінки. Залежно від поведінки індивіда в суспільстві будується стратегія, яка поділяється на конструктивну та нераціональну стратегію. Конструктивна стратегія дозволяє спрямувати самоствердження в розвитку талантів. Нераціональна стратегія веде до самопридушення і саморуйнування, оскільки психіка людини нестійка, вона спрощується, що призводить як до розпаду психологічному, а й фізичному рівні.

 Саморозвиток підштовхує людину прагнути нових знань і навичок, все залежить від уміння ризикувати, віри у свої сили, бажання дізнаватися щось нове і цікаве. На початковому етапі особистість перебувати у пошуку себе, постійно порівнює себе з кумирами, вигадує собі ідеалів, у яких рівнятися чи яких хоче перевершити. Потім визнає у собі недоліки, прагнути їх усунути, щоб стати краще. На кінець особистість переходить у стадію постійно пошуку чогось нового та цікавого, розвиває свої навички та знання, оскільки це ставатиме для нього потребою.

 А також, пізнання себе, допомагає дійти загального висновку та рішення. Людина пізнає свій внутрішній світ і зовнішні характеристики, від чого ставати кращими. Є два етапи самопізнання: на першому етапі, в молодшому віці, людина оцінює себе на думку інших людей, на другому етапі, з віком, починає аналізувати себе сама.

 Вміти керувати своїм психологічним розвитком, не зупинятися на півдорозі – необхідні навички в самореалізації, а бажання розвивати свої таланти, проявляти себе у суспільстві – стає її значною частиною.

 Більшість людей не відразу знаходять своє покликання та таланти. Один вирішить, що його покликання рятувати людей, і все життя він прагнутиме досягнення своєї мети, саморозвиваючись у певних галузях науки. Інший довго перебиратиме варіанти ким стати, в чому розвиватися. У кожної людини свій шлях і свій вибір чого прагнути і як розвиватися, але всіх поєднує бажання самовдосконалюватись.

 Людина ставить собі певну мету чи кілька цілей, присвячує цьому своє життя, і так відбувається самовдосконалення особистості. На його шляху необхідно не втрачати себе, не забувати про свою мету та не опускати руки.