Ігри розуму

 "Капітал-то у маво Вані в голові!"

Йтиметься про нашу видову відмінність, нашу гордість, і про те, через що ми вважаємо себе вінцем творіння (або біологічної еволюції), — так, так, про наш біологічний капітал. Ми розрізаємо поперек качан цвітної капусти, і ось – voila! - так само виглядає горизонтальний переріз людського мозку.

Успіхи у вивченні мозку, досягнуті за останні п'ять-десять років, дозволили дізнатися про нього значно більше, ніж вдалося з'ясувати за попередній період розвитку науки. Особливо помітні успіхи у вивченні діяльності найменшої структурної одиниці мозку – нейрона. Відкриття, зроблені на нейрональному та молекулярному рівнях, дозволили зрозуміти найзагальніші, основні механізми функціонування мозку і перейти до розшифровки механізмів елементарних психічних реакцій у тварин із найбільш просто влаштованою нервовою системою.

Мозок людини містить понад 100 млрд нейронів. Кожен нейрон з'єднаний із 25 тис. інших нейронів. Під час внутрішньоутробного розвитку у ембріона щохвилини утворюється 250 тис. нових нейронів.

 

Зараз вже не доводиться сумніватися в тому, що ми зуміємо розібратися в тонкощах роботи нескладного нервового ганглію молюска, але мозок людини має багато своїх специфічних таємниць і секретів.

Мозок розділений на дві половини: ліве і праве півкулі. Їх пов'язує мозолисте тіло. Поверхня мозку надзвичайно складчаста - таким чином збільшується площа зовнішнього шару мозку або відомої всім кори. Продовжимо «рослинну» аналогію. Ось, у нас є цибуля, не ріпчаста, правда, зелена цибуля. Стебла влаштовані «пошарово». Так само і мозок. Внутрішня частина мозку – центральне ядро – відповідає за базові функції: дихання, сон, споживання їжі та води, контроль температури та функції статевої сфери.

У середньому шарі розташовується так звана лімбічна система, яка контролює наші емоції.

Зовнішній шар - це кора головного мозку, яка керує всіма іншими функціями, включаючи рухи, відчуття, мова, зір, слух і навіть особисті прояви людини.

Мозок містить приблизно 100 млрд нервових клітин, або нейронів, переважно розташованих у перших кількох міліметрах кори. Нейрони оточені великою кількістю гліальних клітин, що відповідають за опорну захисну функцію. Деякі нервові клітини дуже довгі. Вони мають відростки, які починаються в мозку і простягаються вниз хребтом.

Нервові клітини мають дивовижний механізм високошвидкісної передачі імпульсів, або сигналів. Передача нервових імпульсів від однієї нервової клітини до іншої відбувається електрохімічним шляхом завдяки виділенню дрібних обсягів особливих речовин - нейротрансмітерів (або нейромедіаторів) - в синаптичний простір (а синапс - це місце контакту між двома нервовими клітинами). Це «впорскування» активує наступний нейрон. Тому такий зв'язок називається у науці синаптичним зв'язком.

У мозку в розпорядженні цілий набір нейротрансмітерів. Цей набір поділяється на «сім'ї». Кожен із трансмітерів відноситься до якогось сімейства і «розпізнається» спеціальним рецептором у синапсі. Так замок розпізнає свій ключ і відкривається. Вставте в хороший замок інший ключ, не від нього: навіть якщо ключ протиснеться в свердловину, у двері ви не увійдете.

Нейрони можуть одночасно взаємодіяти з кількома іншими нейронами, включаючи ті, що знаходяться у віддалених відділах мозку. Це свідчить про складність системи — можливість об'єднання дуже складних сигналів. Наприклад, якщо ви виймаєте з мікрохвильової печі гарячу страву, мозок сприймає інформацію про фактор, потенційно руйнівний і завдає біль, і посилає руці сигнал кинути предмет. Однак цю інформацію може скоригувати другий сигнал з іншої частини мозку, тому що ваша дружина кричить: Це подарунок моєї мами! Вам боляче, дуже боляче, але тут у вашій свідомості з'являється образ тещі, спогад про те, що відбувається з навколишнім світом, коли дружина буває в гніві, і про те, що трапиться з вами, якщо ви, саме ви станете причиною цього гніву. Згадка про майбутнє. Після цього ви можете передумати та придушити первинний імпульс кинути страву на підлогу.