Гармонічне суспільство

 Гармонійне суспільство, чи потрібне, чи можливо?

Людство завжди мріяло і прагнуло справедливості та досконалості. Кожна людина розуміє їх за своїм відповідно до свого світогляду та світовідчуття. І це нормально. Але потрібна щось спільне, що об'єднує всіх або принаймні більшість. Справедливість і досконалість дуже незалежні поняття і певною мірою навіть суперечливі. Справді, більш досконалі суспільства (якщо мати на увазі стан прогресу) навряд чи можна вважати справедливішими. Для оцінки таких складних понять потрібна відносна точка зору (позиція), якою може виступати організація та її якісна оцінка - гармонія. Таким чином, можна встановити зв'язок між людськими бажаннями та їх реалізацією. Тут доречно звернутися до посилання, що стосується китайського світогляду. «Традиційна китайська ідеологія гармонії, акцентуючи увагу на гармонії як найвищої цінності, водночас велике значення надає принципу «єднання без уніфікації» та прагненню єдності за збереження існуючих відмінностей.»

Однак поняття «гармонія» має суттєву нестачу — граничність. У зв'язку з цим звернемося до поняття «гармонійний розвиток», що створює ієрархічну систему та безмежне зростання різноманітності. Перевагою гармонії як «критерію життєдіяльності» є те, що він є універсальним. Наприклад візьмемо інший критерій - «продуктивність праці». Здавалося б, що вища продуктивність праці, то краще — більше продукції задоволення зростаючих потреб людства. Але безмежне зростання продуктивності праці призводить до знищення природних ресурсів та екологічних проблем. Можна взяти інший критерій, але результат буде таким самим. Будь-який критерій, що прагне своєї екстремальності, загрожує своїми наслідками. Гармонія ж - критерій, заснований на співвідношенні, завдяки якому розвиток набуває важливої якості - самоорганізацію.

Отже, чи потрібна суспільству гармонія? Безперечно, потрібна. Це виявляється і в народній мудрості: все добре в міру.

Тоді залишається відповісти на інше питання: чи можлива гармонія? Звичайно, тут все залежить від тієї ситуації, де знаходиться суспільство. Війни, природні катаклізми та інші негаразди вимагають від суспільства великої напруги та посиленої організації влади, фактично диктатури. Інша крайність стану суспільства – відсутність цілепокладання. Суспільство, яке не має чіткої мети чи цілей, стає хаотичним і не здатне розвиватися. Гармонія досягається з допомогою цілеспрямованого вдосконалення організації суспільства. Гармонія – унікальний стан організації та досягти його не просто. Але в реальному житті суспільства важливим є не лише досягнення гармонії, а й напрямок (вектор) руху до її досягнення.

Індивідуалізація та колективізація суспільства у розвитку.

Ведмідь — одинак, вовки живуть у зграї. Чому? Відповідь очевидна. Ведмідь великий і сильний, до того ж всеїдний. Тому йому не потрібні компаньйони, коли він ласує малиною. Вовки - хижаки і їм зручніше полювати колективно. Але ось тигр — теж хижак, але не потребує колективу, а олені травоїдні, живуть стадом, бо так легше захищатися від хижаків. Як бачимо поділ на індивідуальне та колективне залежить від виду та результату діяльності. Коло дрова потрібно одному, а пиляти вдвох. До речі, це стосується не лише малих організацій, а й великих типів сільського господарства загалом. Все залежить від умов. Десь ефективна фермерська, хутірська організація, десь колгоспно — кооперативна та державна. Зараз начебто це все розуміється, але немає достатньо чітких теоретичних опрацювань та законодавчих установок. А головне, відсутня гармонійна ідеологія, де все має бути у співвідношенні та єдності.

Для нашого часу характерне суспільство споживання. Загалом суспільство споживання було завжди. Адже потреби необхідні життя людини, які постійно розширюються. Але потреби здійснюються по-різному. Одні з великими витратами розуму та енергії, інші легко та безтурботно. Прогрес дав людині можливість багато потреб здійснювати одним натисканням кнопки. Візьмемо такий приклад. Ще зовсім недавно, щоб отримати необхідну інформацію, потрібно було піти до бібліотеки, довго копатися в каталогах, потім отримати книги, перегортати їх, робити необхідні записи тощо.

Зараз все набагато простіше: інтернет, клік та все готове. Те саме відбувається і з багатьма іншими потребами: похід у магазин – і все на столі. Можна ще простіше: клік, замовлення в інтернеті. Все це робить потреби доступними. Так що потреби, вірніше їх задоволення, багато в чому залежить від прогресу. Звичайно, коли потреби задовольняються легко - це створює індивідуалізм. Якщо хочемо розвинути колективізм, потрібно ставити складні завдання: облаштування планети, де живемо, освоєння космосу, створення гармонійного суспільства. Проблема індивідуалізму і колективізму дуже різнопланова, вона впливає життя суспільства, кожного підприємства, на взаємодія людей їх повсякденному житті.