Психологічна мотивація

 Психологічна мотивація - систематичні стимули, що спонукають до будь-яких дій. Нині немає одностайного визначення цього феномена, багато гіпотез пояснюють його суперечливі. Наукове пояснення будується на відповідях питання:

 1. Причина дій?

 2. Які потреби задовольняються діями?

 3. Що впливає на вибір стратегії дій та поведінки?

 4. Очікувані результати та їх значущість?

 5. Чому з двох осіб, які мають однакові здібності великих успіхів, досягне той, чиї прагнення сильніші?

 Складний механізм систематизації стимулів мотив є єднанням внутрішніх та зовнішніх чинників. Мотив може сприйматися як своєрідна позитивна емоція або як негативна емоція, спрямована на усунення фактора, що викликає негативний негатив. Поняття мотив відрізняється від поняття потреби т.к. потреба – це необхідне, а мотив – бажане. Мотив є психологічної передумовою спрямованої досягнення мети.

 Метою мотивації можуть бути як позитивні, і негативні чинники. Позитивні чинники – це очікувані блага, отримані внаслідок позитивно мотивованої діяльності. Негативні чинники – це негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок здійснення діяльності. Стійкими мотивами є ті, котрим достатньо внутрішніх прагнень. Нестійкими вважаються мотиви, які потребують зовнішньої стимуляції.

 Існує класифікація мотивів за підвидами: індивідуальна (прагнення спрямовані на утримання основних потреб), групова (спрямована на забезпечення потреб інших) пізнавальна (спрямована на саморозвиток та особистісні відкриття).

 Ступінь мотивації залежить від низки факторів:

 1. Оцінка можливості досягнення бажаного

 2. Значимість результату за індивідуальними критеріями людини

 3. Впевненість у досягненні результату

 Види мотивів

 Самоствердження. Бажання суспільного визнання та оцінки. Основними двигунами є необхідність самоствердження у соціумі, розвитку власної особистісної значущості, набуття певного статусу.

 Ідентифікація. Прагнення стати схожим на будь-кого, що викликає симпатію, повагу чи шанування.

 Влада. Прагнення впливати на інших. Для реалізації мети даного мотиву людина готова прикладати масу зусиль та долати різні перешкоди. Кінцева мета не самоствердження, а можливість керувати.

 Процесуально-змістовний. Метою є досягнення будь-яких результатів, а отримання задоволення від процесу діяльності.

 Саморозвиток. Прагнення розвивати свої здібності, самовдосконалення себе як особистості, на професійному рівні та як члена суспільства.

 Досягнення. Неухильне бажання досягати поставленої мети, при цьому сам факт досягнення мети приносить більше задоволення, ніж блага принесені цим досягненням.

 Просоціальний. Заснований на почутті обов'язку та відповідальності перед суспільством.