Як оцінити сенс життя

 Як оцінити, наскільки вірним є певний сенс життя

Ми бачимо людину, яка щось робить у механізмі своєї машини. Чи є сенс у тому, що він робить чи ні? Дивне питання, скажете ви. Якщо він полагодить машину і відвезе на ній сім'ю на дачу (або сусіда до поліклініки), то, звичайно, є. А якщо він цілий день копається у своїй роздовбаній машині, замість того, щоб приділити час своїй родині, допомогти дружині, прочитати гарну книгу, і нікуди на ній не їздить, то, звісно, ​​немає сенсу.

Отак і в усьому. Сенс діяльності визначається за результатом.

Сенс людського життя теж слід оцінювати через результат. Підсумок для людини – момент смерті. Немає нічого більш певного, ніж момент смерті. Якщо ми заплуталися в лабіринті життя і не можемо розмотати цей клубок з початку, з народження людини, то давайте його розмотаємо з іншого, очевидного і відомого кінця – смерті.

Якщо ми вчинимо так, то в більшості випадків побачимо, що життя людей, які не розглядають сенсу свого існування з боку смерті, є ілюзорним, порожнім. Що ті цінності, за якими ми живемо, є брехливими та оманливими, бо не враховували цей найважливіший етап – смерть.

Саме звідси писав М.Ю. Лермонтов свої чудові рядки:

Ми п'ємо з чаші буття

із закритими очима,

золоті обмочивши краї

своїми ж сльозами;

коли ж перед смертю з очей

зав'язка впадає

і все, що спокушало нас,

із зав'язкою впадає;

тоді ми бачимо, що порожня

була золота чаша,

що в ній напій був – мрія,

і що вона – не наша!