Парадокс плацебо

 У лікарів часто складається подвійне ставлення до плацебо. Вони самі заганяють себе в глухий кут, вірячи в те, що одужання відбувається виключно завдяки лікам або хірургічному втручанню, які безпосередньо впливають на тіло. Вони знають, що цукрова пігулка не має прямого впливу на хворобу, тому їм важко залишатися переконаними в результаті, коли вони рекомендують плацебо. Крім того, вони переконані, що плацебо може якимось чудовим та незрозумілим чином викликати одужання, але для того, щоб це сталося, їм доведеться ввести пацієнта в оману, стверджуючи, що це сильні ліки.

Це явний феномен. Дія плацебо полягає у тій здатності до одужання, яка є у всіх нас. Плацебо - це лише привід, якого нам доводиться вдаватися, щоб скористатися цією здатністю.

Будь-яке успішне лікування має використовувати нашу власну силу самозцілення.

За винятком поодиноких випадків у лікарів завжди є вибір щодо того способу лікування, який вони наказують хворому. Існує безліч різних способів лікування, але жоден з них, включаючи плацебо, не працює вічно. Наші переконання можуть допомагати лікуванню, скасовувати або повертати назад. Важливо те, щоб лікар був цілком упевнений у запропонованому курсі. Коли і лікар, і пацієнт вірять, що обраний метод, швидше за все, виявиться ефективним, пацієнти одужують у 70% випадків, навіть якщо лікарським засобом було плацебо. Впевненість лікує.

Найбільш успішні методи лікування мають чотири аспекти:

- Упевненість (конгруентність) лікаря;

- переконаність пацієнта;

- Раппорт між лікарем і пацієнтом;

- Безпосередній фізіологічний ефект лікування.

Останній сам собою ніколи не є достатнім.

Якої медицини ми потребуємо для того, щоб одужати? Кожен матиме свою відповідь. Медицина завжди була практичною. Як і НЛП, вона використовує те, що працює. У цьому значенні вони союзники. Медичне лікування ніколи не відноситься тільки до тіла або тільки до думок, воно стосується і того, і іншого, часом ближче до тіла, а часом до думок. Плацебо діє у тій галузі, де фізіологія та переконання діють разом, і буває важко визначити, де закінчується призначене лікування та починається зцілююча сила людського тіла, розуму та духу. Ми реагуємо як на зміст, так і на форму лікування.

У вас є величезна сила для лікування, але ви не знаєте, як ви це робите; медицина теж не має логічного пояснення цього явища. Але ваша впевненість та переконаність у курсі лікування, а також лікар, який призначає його, виявляються настільки ж важливими, як і саме лікування. Ваше ставлення до методу лікування буде значно посилювати його дію, або послаблювати. Якщо ви вірите, що одужання є тривалим і важким процесом і, можливо, ви ніколи не зможете повністю відновити своє здоров'я, то це ті самі інструкції, які ви даєте самі собі. Зробіть собі позитивні речення. Зробіть позитивні речення та іншим людям теж. Будьте повністю впевнені у тому методі лікування, який ви приймаєте. Довіряйте самі собі. Адже одужання відбувається природно.