Пробудження до життя

 Духовність передбачає неспання. Протягом усього свого життя більшість із нас непробудно спить. Люди народжуються, живуть, одружуються, плодять дітей, помирають – і все це уві сні. Їм, що ніколи так і не прокинулися, ніколи не збагнути краси і краси людського життя. Не секрет, що всі присвячені - чи то християни-католики, чи прихильники якихось інших релігій - одностайні в одному: все у світі добре, все гаразд. Скрізь панує хаос, але все гаразд. Досить дивний феномен. На жаль, більшість людей не розуміє, що «все гаразд» тільки тому, що всі ми спимо. І бачимо кошмар.

Не вірте тому, хто каже, що він нібито не проти подорослішати. Не вірте! Єдине, що людям потрібно, - щоб полагодили їх улюблені іграшки. «Поверніть мені дружину. Поверніть роботу та витрачені гроші. Поверніть мені моє добре ім'я та минулі успіхи». Ось що їм потрібно – знову заволодіти своїми іграшками. І більше нічого. Це підтвердить будь-який психолог: насправді люди не бажають повного зцілення. Вони хочуть лише втіхи; лікування ж завдає чимало мук.

Ви самі знаєте, як не хочеться прокидатися вранці. Під ковдрою так тепло та затишно. Хтось вас будить - і крім роздратування ви нічого не відчуваєте. Ось чому мудрий учитель ніколи не будить сплячих. Бажаючи наблизитися до мудрості, я не намагатимуся навіть пробудити вас від сну. Це не входить у мої плани, хоч іноді я й вигукую: «Прокиньтеся!» Моє завдання – робити свою справу, вести свою музичну партію. Якщо ви зумієте користуватися моєю працею - добре, не зможете - прийміть мої співчуття! Як говорить арабське прислів'я, «садові троянди та болотяні колючки живить один і той же дощ».