Кроки до набуття сенсу

 Головне питання: так яким чином ми можемо прийти до справжнього погляду на дійсність і набути сенсу свого існування?

Саме в шуканні добра і творінні його, поступовому, але неухильному вирощуванні в душі всієї повноти любові, на яку вона за своєю природою здатна, у поступальному просуванні душі – в цьому знаходиться єдиний істинний, незмінний сенс існування людини.

Це той фундамент, який ніколи не дасть тріщини, на яких без побоювання можна звести величну будівлю людського життя. І ця велич буде не тимчасовою, фальшивою, а вічною – величчю внутрішньої духовної краси. І навчивши свою душу найважливішому – справжній Любові, навчивши цінувати і творити її – ми зробимо душу здатною сприйняти справжню Любов у вічності, стати причетною до невимовного щастя.

Більше того, ставши на цей шлях, ми практично відразу відчуємо його відмінність від усіх інших шляхів, удосталь пропонованих нам світом. І відмінність ця дуже важлива: цей шлях не тільки обіцяє нам блаженство в майбутньому, він уже зараз дає нам справжнє щастя, неповторний спокій, душевні та фізичні сили для кожної доброї справи, вміння бачити добре в будь-якій ситуації, вміння по-справжньому, по-справжньому. по-дитячому радіти, вміння повною мірою цінувати те, що маємо. І навчившись творити добро, ми навчимося бачити його в будь-якій людині, ми зможемо розглянути у своїх близьких той світ, який є у кожному. Завдяки цьому нам стане тепліше і радісніше жити: ми побачимо людей не такими похмурими, черствими та грубими, якими вони здавались нам раніше, а щирими та по-своєму світлими – тому, що душі їхні розкриються у відповідь на нашу радість та тепло.