Активність продовжує життя

 Якщо хочете довго жити – будьте постійно зайняті. Фізична та інтелектуальна активність – це запорука бадьорості у будь-якому віці.

Не приховую, мені доводилося зустрічати людей, які особливо обіймали відповідальні пости, які після виходу на пенсію буквально здувались, як кульки. Їм нестерпна була думка, що вони більше нікому не потрібні. Чи варто казати, що після закінчення робочої діяльності і жили вони недовго.

І зовсім інший випадок – це люди, які мають улюблену справу, захоплення, навіть пристрасть! Яка різниця, скільки тобі років, коли очі горять інтересом до життя, знань, до улюбленої справи чи ремесла. Адже світ сповнений можливостей, а душа прагне пізнання. І саме на пенсії можна повністю присвятити себе тому, на що завжди не вистачало часу раніше. Хто сказав, що заняття з інтересів – це лише для молодих?

Багато відомих людей, науковців, художників і письменників досягли популярності і інтенсивно творили після 60 років.

Наведу приклади найвідоміших.

Лев Толстой працював до 82 років, Віктор Гюго – до 83 років; академік Павлов – до 87, мікробіолог Гамалея – до 90, Діоген, Демокріт, Тіціан та Мікеланджело виявляли творчу активність, перейшовши рубіж вісімдесятиріччя; Бернард Шоу творив до 94 років...

Цей список можна продовжувати і продовжувати. Прикладів багато. І всі вони будуть говорити про одне: можливості людини виходять далеко за звичні межі.

А деякі "старі", це слово в даному випадку треба ставити в лапки, в наш час літають у космос.

Так, американцю, сенатору Джону Гленну було 77, коли він у 1998 році полетів у космос вдруге як об'єкт наукового експерименту з дослідження невідомих резервів похилого віку. Вперше він літав у космос 36 років тому. У 1962 році Гленн летів у кораблі один, тоді як вдруге він був членом команди, що складалася з семи астронавтів. У віці 77 років Джон Глен став легендою і тепер є найдорослішим космічним мандрівником.

З орбіти Джон Гленн передав: «... почуваюся чудово!»