Тренуємо свою свідомість

 Припустимо, ви пристрасно хочете жити повним, радісним, насиченим яскравими подіями життям. Ви відкриті всьому новому. Можу вас привітати, тому що все це говорить про те, що у вас справді є великий шанс змінити своє життя.

З чого почати? Перш за все пам'ятайте, що кожна мить має дуже велику цінність. Кожну секунду, хвилину, годину ми творимо себе та події, що оточують нас. Тому пропоную не втрачати такий дорогоцінний час і почати зараз.

Скажіть собі:

· Я вибираю для себе тільки найкраще. Я гідний радості, любові, достатку та щастя. Я створюю енергію удачі.

Що сталося? Ви дали першу найважливішу команду навколишньому розумному простору Всесвіту. Будьте певні, що навіть на клітинному рівні відбулися перші позитивні зміни. Тепер, друзі мої, ці зміни необхідно підтримувати та розвивати. Тільки тоді вони зможуть стати справжньою лавиною (у хорошому розумінні цього слова) дивовижних подій, зустрічей та навіть пригод. Адже як часто буває: людина щиро вважає, що вона (або вона) вибрала позитивне мислення, промовляє афірмації, а потім допускає до тями зрадливі думки, ніби насправді все це не працює.

Ні, то справа не піде! У такій тонкій і серйозній справі, як осмислений вибір та побудова свого нового світу, дуже важливі дві складові – сталість та дисципліна.

Я, наприклад, вже настільки натренував свою свідомість, що навіть під час розмови з іншими людьми, відчуваючи наближення звичайних стереотипних фраз та міркувань на тему «як страшно жити», перекладаю розмову в інше русло. А якщо співрозмовників кілька і вони із захопленням підхоплюють цю улюблену тему, то й зовсім йду під першим приводом. Адже важливо не тільки що ти кажеш, а й що ти слухаєш! Дуже корисно послухати, про що говорять ті люди, з якими ви найчастіше спілкуєтеся. Якщо про те, наскільки тяжке життя – не замислюйтесь, змінюйте коло спілкування.

Дорожіть як коштовністю часом, проведеним із успішними, позитивно налаштованими людьми. Зауважу, до речі, що ці два поняття зазвичай збігаються і це не випадково! Люди, налаштовані позитивно, оточені приємним, привабливим полем. Від них виходить енергія впевненості, сили та удачі. Спілкуючись із такими людьми, ви робите собі чудовий подарунок, оскільки самі потроху стаєте такими самими.

Зрозуміло, спочатку вам знадобиться підтримка. Адже не всім так чудово пощастило, що у родинному колі підтримують і заохочують. Досвід показує, що таке відбувається далеко не у всіх і не завжди. Чоловіки, ви не самотні! Знайдіть друзів, спілкуйтеся із однодумцями, читайте позитивні книги. Тільки не здавайтесь, друзі мої! Тому що ви є єдиним і дуже мужнім капітаном (незалежно від статі та віку) свого човна, який пливе в море життя. І ваш найнадійніший штурвал – ваша воля, компас – позитивне мислення, а ціль – щастя!

Мені часто запитують: «А коли ж займатися тренуванням позитивного мислення?» Відповідь – завжди! Особисто я використовую для цього будь-яку вільну хвилину, навіть коли їду в ліфті і довкола немає сторонніх, я говорю:

· «Все, що я відчуваю, покращується з кожним днем». (Ви можете сформулювати таку афірмацію по-своєму.)

Коли я йду на важливу ділову зустріч, то не забуваю підбадьорити себе твердженням:

· «Я є сила. Я є дух Вищого Процвітання. У мене все виходить».

І зазвичай спрацьовує! Зустрічі проходять успішно, я всюди встигаю. І все це із чудовим настроєм!

Більше того, якщо ви навчитеся не тільки програмувати себе на силу, удачу, успіх, але ще й не допускати у свідомість протилежно «заряджені» програми, ось тоді ви станете справді господарем свого розуму та свого життя.

Як це зробити, спитаєте ви? Справді, як, якщо з дитинства ми є мішенню для найрізноманітніших негативних програм. Часом вони бувають завуальованими, часом відверто «жорсткими», проте мета у них одна – навіяти людській суті думку про те, що життя неймовірно важке, сповнене небезпек і закінчиться, швидше за все, смертю після «тяжкої і тривалої хвороби». Да-а, веселенька перспектива, нічого сказати...

Такі програми наповнюють душу людини найрізноманітнішими страхами, лідерами серед яких є страх злиднів, страх хвороб та смерті та страх залишитися «без половинки». А оскільки страхи, як помилково зрозумілі нашим розумом команди до дії, мають звичку збуватися, то все й збувається.