Духовна реалізація

 Якщо ви хочете бути справжнім реформатором, потрібні три речі. Перше - відчувати та співчувати. Чи співчуваєте ви справді вашим братам? Чи відчуваєте ви дійсно, що у світі багато злиднів, багато невігластва

і забобони? Чи відчуваєте ви дійсно, що люди – ваші брати? Чи ця ідея охопила всю вашу істоту? Чи тече вона у вашій крові? Чи б'ється у ваших венах? Чи проникла вона у кожен нерв, у кожну клітинку вашого тіла?

Чи ви наповнилися цією ідеєю співчуття? Якщо так, то це лише перший крок.

Істина може бути одна і множинна в той же час, що у нас може бути різне бачення тієї ж істини з різних точок зору, - ось що треба зрозуміти, ось що треба зробити. Тоді замість ворожнечі щодо всіх інших ми матимемо співчуття до всіх. Знаючи, що, поки в цьому світі люди народжуються різними, одна і та ж істина потребуватиме різних адаптацій, знаючи це, ми розумітимемо, що повинні ставитися терпимо один до одного.

Не дбайте про доктрини, не дбайте про догми, або секти, або церкви, або храми; вони мало що означають у порівнянні із суттю життя кожної людини, а суть ця – духовність; і що більш розвинена у людині духовність, то більше здатний він до добра. Насамперед знаходьте духовність, набувайте її і не ганіть нікого, тому що в усіх доктринах і віровченнях є щось добре. Показуйте на прикладі вашого життя, що релігія – це не слова, не імена, не секти, що релігія – це духовна реалізація. Тільки ті можуть зрозуміти, хто відчув і відчув.

Тільки ті, хто досягли висот духовності, можуть повідомити про неї іншим, можуть поділитися нею з іншими, можуть бути великими вчителями людства. Тільки вони – сили та джерела світла.