Мотив сорому: не хочу стати посміховиськом

 Люди, які керуються мотивом сорому, як правило, дуже скуті у спілкуванні та вкрай закомплексовані. Вони бояться потрапити в безглузду ситуацію, стати посміховиськом, виглядати безглуздо.

Всі свої дії вони підпорядковують лише одній меті – не викликати сміху оточуючих. Дуже часто їхня закомплексованість і страх роблять їх вкрай уразливими. Їм здається, що вони повсюдно привертають чужу увагу, яка для них вкрай неприємна. Вони намагаються не виділятися серед маси людей, одягаються дуже непомітно, на громадських зборах не виступають, боячись, що їхній виступ буде найневдалішим. Боязнь зробити помилку перетворює їх на забитих людей, які не вміють гідно поводитися в суспільстві. Вони завжди дуже точні і пунктуальні, тому що бояться, що запізнення може привернути до їхньої персони увагу оточуючих, вони в міру ввічливі і послужливі до оточуючих. Вони можуть залишатися в тіні, навіть якщо мають незвичайні таланти.

Декілька порад зі спілкування з таким типом людей: по-перше, не намагайтеся змусити їх розкритися, вони повинні зробити це доброю волею. Не жорсткі вимоги та деспотичні накази допоможуть їм перебороти свій страх, а м'які, дружні поради. У спілкуванні з ними намагайтеся виключати злі та саркастичні глузування з них, особливо у присутності сторонніх. У таких випадках вони дуже губляться, червоніють, бояться і не можуть вам відповісти. В результаті такого глузування у них залишається глибока душевна рана, і надалі вони намагатимуться уникнути спілкування з вами. Такі люди не люблять, коли їхні співрозмовники привертають до себе увагу – розмовляють надто голосно, жестикулюють, голосно сміються. Їм здається, що вони також опиняються у центрі уваги, їх це теж дуже лякає, вони губляться, якщо з ними починають розмовляти в надто людних місцях – у громадському транспорті, у ліфті. Для них ідеальний співрозмовник – це дуже спокійна, в міру балакуча, досить скромна людина. Друзі вони вибирають собі як одяг – щоб не привертати увагу оточуючих.

Вони можуть бути досить нудними і нецікавими у розмові, але тільки в тому випадку, якщо хоча б одна людина в компанії їм незнайома. Вони можуть розкритися в компанії доброзичливців, перевірених людей, яких вони вже давно знають. Важливо пам'ятати, що у спілкуванні з ними не потрібно надто багато приділяти їм уваги, вони цього не люблять, їм буде набагато цікавіше у вашій компанії, якщо ви розповісте щось цікаве про себе, про свій життєвий досвід. Для них саме розповіді сторонніх – це можливість випробувати невідомі досі пригоди, побувати в тих країнах, де вони ніколи не були і навряд чи колись зберуться через власну боязкість.