Про стіниках та астеніках

Людей, у яких переважають активні емоції, такі, як радість, гнів, агресивність та ін., прийнято називати стениками. Їхні емоції завжди викликають піднесення сил, збудження, напруга. На противагу їм астеніки – люди, які відчувають емоції, які придушують активну діяльність, зменшують енергію людини, наприклад, туга, смуток, зневіра, пригніченість.

Відрізнити стін від астенік дуже просто. Перші під впливом своїх переживань здатні активні дії. Наприклад, задоволення від музики, що звучить, викликає у стіників бажання підспівати, пританцьовувати в такт, тоді як астеніки обмежуються мімічним виразом своїх емоцій (напівусмішка, посмішка, заплющені очі). Страх, наприклад, змушує стіни мобілізувати всі свої реальні і потенційні можливості. Астенік же, відчуваючи страх, входить у ступор.

Труднощі у спілкуванні виникають, якщо вони спілкуються між собою, тобто один із співрозмовників – стіник, інший – астенік. Ви зможете опанувати науку спілкування з представником з іншої групи, якщо почнете враховувати його несхожість на вас, його особливі, специфічні риси, якими ви не маєте.

У спілкуванні зі стеником вас не повинна дивувати його бурхлива діяльність та бажання активно виявляти свої емоції. Терпімо поставтеся до того, що ваш співрозмовник перебуватиме в стані постійної емоційної напруги. Якщо його щось обурить, він обов'язково обуриться «вголос»; якщо він зрадіє, то дуже активно; якщо розгнівається, те, що це помітять оточуючі. Не варто зупиняти стінка і просити, щоб він поводився скромніше. Найправильніша модель поведінки – перечекати «бурю», дати можливість висловитися, висловити свої емоції. Плюси спілкування зі стениками: вони активні, легкі на підйом, найчастіше позитивно налаштовані, досить мобільні, товариські, ніж астеніки.

Астеники на вигляд можуть здатися неемоційними людьми. Але насправді вони відчувають емоції стриманіші, які не підштовхують їх до активної діяльності, вони більш пасивні та нерухомі. Іноді про них кажуть, що вони занудні, вічно сумні та сумні. У спілкуванні з такими людьми найкраще не тиснути на них, не наполягати на більш діяльнісному вираженні емоцій (наприклад, вам хотілося б, щоб ваш співрозмовник-астенік висловив свій гнів відкрито, а не просто щось бурчав собі під ніс; для астеніка - Це непосильне завдання). Вам необхідно звикнути до того, що їхні емоції виражаються нудно. Є й свої плюси у спілкуванні з астениками: їхні емоції стабільніші, ніж у стіників. Їх характерна глибока внутрішня концентрованість, що свідчить про продуманості їхніх дій. Вони вважають за краще спочатку проаналізувати свої враження, а вже потім приступають до конкретних дій.