Катаклізми, гідні книги рекордів Гіннеса

І замерзло… Чорне море.

Візантійські, арабські та західноєвропейські стародавні хроніки розповіли дивовижний факт. Взимку 763/64 року повністю стало Чорне (Понтійське) море. Товстим льодом можна було проїхати на санях із Криму в... нинішню Туреччину. "...І море набуло вигляду суші, - свідчили хроніки. - І ходили по ньому, як посуху, з Криму до Фракії та з Константинополя до Скутари..."

Землетрус століття.

7 грудня 1988 року об 11 годині 41 хвилині за місцевим часом у Вірменії стався землетрус, що охопив територію з населенням понад 700 тисяч людей. Сила підземних поштовхів в епіцентрі стихійного лиха становила понад 10 балів за 12-бальною шкалою.

Найбільш жорстоким був удар стихії у містах Ленінакані, Спітаке, Кіровакані, Степанавані, у Спітакському, Степанава-нському, Амасійському, Гугарському районах. Впало все, побудоване в 1960-1970-ті роки. Тільки в Ленінакані було повністю зруйновано 22 промислові підприємства з 37. Цілі райони 9-поверхових будинків стали братськими могилами для тисяч і тисяч ленінаканців. Спітак майже повністю був стертий з лиця землі. Школи, дитячі садки, заводи, фабрики валилися, ховаючи під собою людей. Тільки за перші три дні було госпіталізовано близько 6 тисяч поранених, багато хто з них помер по дорозі до лікарні. Під руїнами загинули десятки тисяч людей, сотні тисяч залишилися без даху над головою.

8 перші дні після катастрофи у Вірменії діяло 200 медичних бригад, було залучено 500 лікарів із провідних медичних установ, проведено 1600 операцій. У зоні лиха працювало майже 19 тисяч військовослужбовців. Десятки країн спрямовували до Вірменії медикаменти, речі, обладнання. До району лиха прибули загони рятувальників із різних країн. Число літаків, що прилітають і відлітають, в єреванському аеропорту Звартноц досягало критичної для такого класу аеропортів цифри - 170 (при 30-35 у звичайний час). До трагічних втрат додалися життя екіпажів та рятувальників двох літаків, що зазнали катастрофи, - радянського та югославського.

Найбільша селева паводок.

Вважається, що це - брудокам'яний потік, який пройшов річкою Мала Алмаатинка, що бере початок у горах Заілійського Алатау. Потік був викликаний сильним зливою 8 серпня 1921 року.

Камені, пронесені паводком, досягали ваги 24 тонни та обсягу 14 кубічних метрів. Загальний обсяг змитого з гір кам'яного матеріалу – 1,5 мільйона кубічних метрів.

Пожежа триває 3000 років.

Ташкентські геологи розрахували час горіння, виходячи з кількості палива, що згоріло. Пожежа, запалена блискавкою у кам'яновугільних покладах у відрогах Зарафшанського хребта, триває 3000 років. За оцінками фахівців, вогонь ще не зачепив близько 20 мільярдів тонн вугілля, що робить "палаюче" родовище перспективним для розробки.

Найбільша повінь.

Найбільша повінь була у Петербурзі у листопаді 1824 року. Вода тоді піднялася на 4,1 метра вище за нормальний рівень і затопила все місто. При повені у вересні 1924 року рівень води був дещо нижчим - 3,7 метра.